правовой интернет-сайт
Поиск

Как вручать повестку по месту работы: позиция ВС

Получение повесток о вызове служебными лицами предприятия, а не лично ответчиком не свидетельствует об их вручении по месту работы. Такое заключение сделал ВС в постановлении №325/2207/15-ц, текст которого печатает «Закон и Бизнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

7 лютого 2018 року                         м.Київ                                №325/2207/15-ц

Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ВИСОЦЬКОЇ В. С.,
суддів: МАРТЄВА С.Ю., ПРОРОКА В.В., ФАЛОВСЬКОЇ І.М., ШТЕЛИК С.П. (суддя-доповідач),

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016 та касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.4 розд.XIII «Перехідні положення» ЦПК у редакції закону від 3.10.2017 №2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення в цивільних справах, які подані й розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією кодексу, передаються до КЦС та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією кодексу.

У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» звернулося до суду із позовом до Особи 2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.10.2013 між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Ессенс-Преміум» укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 10 млн грн. На забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та Особою 2 укладений договір поруки, за яким поручитель солідарно з позичальником відповідає за виконання зобов’язань за кредитним договором. Позичальник на порушення умов договору, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує проценти за кредитом, не здійснює щомісячного погашення кредиту, а також простроченої кредитної заборгованості та пені. Внаслідок невиконання позичальником умов кредитного договору станом на 16.11.2015 прострочена заборгованість за процентами становить 1260273,97 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути вказану суму боргу із поручителя.

Заочним рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 9.02.2016 позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» задоволено. Стягнуто з Особи 2 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1260273,97 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 23.03.2016 за заявою Особи 2 про перегляд заочного рішення заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду у загальному порядку.

У квітні 2016 року Особа 2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про припинення поруки, в якому зазначав, що п.1.3. договору поруки визначено, що строк його дії 10 років. Разом з тим умови договору поруки не містять дати, з якої починається перебіг указаного строку. За таких обставин застосуванню підлягають положення ч.4 ст.559 ЦК про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Кінцевим строком повернення кредиту є 28.02.2014, а тому звернення до нього як поручителя з позовом у грудні 2015 року свідчить про припинення поруки за ч.4 ст.559 ЦК.

Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 зустрічну позовну заяву Особи 2 залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що розгляд справи був призначений на 13:30 23.08.2016. Особа 2, який 12.08.2016 отримав повістку згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, у судове засідання не з’явився з невідомої причини, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав. Особі 2 судом роз’яснено наслідки повторної неявки до суду без поважних причин листом від 23.08.2016. 14.09.2016 Особа 2, належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з’явився в судове засідання з невідомої причини, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав. Враховуючи те, що Особа 2, належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не прибув в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, його зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 позов ПАТ «Банк Кредит Дніпро» задоволено. Стягнуто з Особи 2 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» суму заборгованості станом на 16.11.2015 з нарахованих процентів за останні 6 місяців за кредитним договором від 29.10.2013 у розмірі 1260273,97 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016 апеляційну скаргу Особи 2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 повернуто заявнику.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявником не дотримано порядку оскарження заочного рішення, оскільки заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. Особа 2 звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення без відповідного звернення до суду першої інстанції про його перегляд.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 6.12.2016 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особи 2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у зустрічному позові Особа 2 зазначив адресою свого проживання м.Новоазовськ Донецької області, але за цією адресою пересилання пошти не здійснюється, оскільки це територія проведення АТО, де державні органи тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв’язку із цим судова повістка направлялася Особі 2 за наявними у справі відомостями за його місцем роботи: м.Маріуполь, ТОВ «Азовнафтопродукт». Судова повістка 12.08.2016 на ім’я Особи 2 була отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень. Разом з тим в судове засідання 23.08.2016 Особа 2 не з’явився з невідомої причини, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав. Суд першої інстанції, відкладаючи розгляд справи, роз’яснив наслідки повторної неявки до суду без поважних причин, що підтверджується листом від 23.08.2016 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 2.09.2016. Одночасно він був повідомлений про час та місце наступного розгляду справи. Виходячи із зазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду. Особа 2 в апеляційній скарзі знову зазначає адресу проживання м.Новоазовськ, знаючи про те, що поштовий зв’язок за зазначеною адресою відсутній. Натомість він не зазначає іншої адреси та причини неотримання ним судових повісток за місцем роботи.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 апеляційну скаргу Особи 2 відхилено, рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Особа 2 просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження ухвали суду обґрунтовано тим, що рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 не було заочним, тому відсутні підстави для повернення його апеляційної скарги у зв’язку із порушенням порядку оскарження заочного рішення. Крім того, у справі вже було постановлено заочне рішення від 9.02.2016, яке було скасовано за його заявою про перегляд заочного рішення.

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до ВСС, Особа 2 просить скасувати ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Підстави касаційного оскарження обґрунтовано тим, що судові повістки мають вручатися фізичним особам під розписку. Він не отримував судових повісток ні за місцем проживання, ні за місцем роботи, що підтверджується відсутністю особистого підпису на поштових повідомленнях, що містяться в матеріалах справи, а тому відсутні підстави для залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

ПАТ «Банк Кредит Дніпро» у запереченні на касаційну скаргу вказує, що Особа 2 замовчує факт його проживання в м.Маріуполі та зазначає адресою листування місце реєстрації, що є територією проведення АТО. За місцем своєї роботи в м.Маріуполі Особа 2 неодноразово повідомлявся про розгляд справи, а тому зустрічний позов обґрунтовано залишено без розгляду.

Ухвалою ВСС від 4.10.2017 справу призначено до судового розгляду.

21.12.2017 справу передано до ВС.

Згідно із ч.3 ст.3 ЦПК провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ст.388 ЦПК судом касаційної інстанції у цивільних справах є ВС.

Відповідно до ч.2 ст.389 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.400 ЦПК під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За ч.1 ст.402 ЦПК, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст.400 цього кодексу.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016 необхідно скасувати з огляду на таке.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 6.12.2016 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Особи 2 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016, розглянуто його скаргу по суті та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 апеляційну скаргу Особи 2 відхилено, рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 залишено без змін.

Таким чином, право Особи 2 на апеляційне оскарження рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 відновлено.

Касаційна скарга Особи 2 на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 підлягає задоволенню.

За змістом ч.3 ст.169 ЦПК (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції), у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.207 ЦПК (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч.5 ст.74 ЦПК (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, установлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи (ч.7 ст.74 ЦПК у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).

У зустрічній позовній заяв Особа 2 вказав Адресу 1.

На виконання указу Президента від 14.11.2014 №875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» та розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження» від 7.11.2014 №1085-р зупинено приймання та відправку поштових відправлень. У зв’язку із цим судові повістки за вказаною Особою 2 адресою не надсилалися.

Надіслані за адресою місцезнаходження ТОВ «Азовнафтопродукт»: вул. Таганрозька, 341, м.Маріуполь Донецької області, в якому Особа 2 працює директором, судові повістки про його виклик були одержані службовими особами підприємства, а не Особою 2 особисто, що не свідчить про вручення йому повісток за місцем роботи в розумінні ч.7 ст.74 ЦПК у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції.

За таких обставин не можна погодитися із висновками судів про те, що Особа 2 був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з’явився у судове засідання, у зв’язку із чим залишення зустрічного позову без розгляду не відповідає вимогам процесуального закону.

Відповідно до ч.3 ст.406 ЦПК касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного ухвала Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвала Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 підлягають скасуванню за ч.3 ст.406, п.2 ч.1 ст.409 та ч.6 ст.411 ЦПК з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись стст.406, 409, 411, 416 ЦПК, ВС у складі колегії суддів другої судової палати КЦС,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016 задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22.11.2016 скасувати.

Касаційну скаргу Особи 2 на ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 задовольнити.

Ухвалу Приазовського районного суду Запорізької області від 14.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.