правовой интернет-сайт
Поиск

Нардепа можно привлечь к ответственности только за те преступления, которые указаны в представлении

Основным процессуальным документом в процедуре привлечения народного депутата к уголовной ответственности является постановление Верховной Рады. Оно принимается на основании представления о даче такого согласия. Как происходит рассмотрение в сессионном зале подобного рода представлений, все имели возможность наблюдать в последнюю пленарную неделю работы парламента. А что же дальше и с какими проблемами могут столкнуться органы досудебного расследования?

Вимоги до подань

Тільки після надання відповідної згоди ВР орган досудового розслідування вправі повідомити народному обранцеві про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також проводити щодо нього процесуальні дії, включаючи негласні слідчі (розшукові).

Згідно з рішеннями Конституційного Суду від 27.10.99 №9-рп/99 та від 26.06.2003 №12-рп/2003 положення ч.3 ст.80 Конституції необхідно розуміти так, що притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення в скоєнні злочину (повідомлення про підозру відповідно до п.14 ч.1 ст.3 Кримінального процесуального кодексу 2012 року). Згідно з ст.218 Регламенту ВР подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата повинне бути вмотивованим і достатнім, містити конкретні факти й докази, що підтверджують факт учинення особою суспільно небезпечного діяння, визначеного Кримінальним кодексом.

Такі вимоги тотожні тим, що висуваються до письмового повідомлення про підозру й описані в ст.277 КПК. Це, зокрема, необхідність зазначення змісту підозри, правової кваліфікації та стислого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Виходячи із цього, робимо висновок, що зміст подання має відповідати аналогічним вимогам до змісту письмового повідомлення про підозру.

Зміна обвинувачення

Чинне законодавство чітко не регламентує питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності парламентаря за злочини, які не були зазначені в поданні, отже, не розглядалися парламентом. Однак аналіз правових норм дає можливість зробити висновок, що Верховна Рада дає згоду на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата за конкретний злочин згідно з конкретною нормою КК, відомості про який містяться у відповідному поданні, а не дозвіл на притягнення його до кримінальної відповідальності взагалі.

Якби нардепа після отримання згоди ВР дозволялося притягувати до кримінальної відповідальності за будь-який злочин і будь-якому органу досудового розслідування, то втрачалася б суть одного з елементів недоторканності — конституційної гарантії безперешкодного й ефективного здійснення своїх повноважень, особливого порядку проведення досудового розслідування з метою уникнення тиску з боку несумлінних працівників правоохоронних органів.

Аналогічні обмеження діють у разі екстрадиції осіб. Так, у ч.1 ст.576 КПК сказано, що «видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності або щодо неї може бути виконано вирок суду лише за ті злочини, за які здійснена видача (екстрадиція)». У разі скоєння особою до її видачі іншого злочину, не зазначеного в запиті про екстрадицію, потрібно отримати нову згоду компетентного органу іноземної держави, що видала особу (ч.4 ст.576).

Отже, притягнути народного обранця до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, не зазначеного в поданні, або за іншими статтями, ніж указані в ньому, можливо лише в разі повторного звернення до Верховної Ради.

Строки дії згоди

Жодною правовою нормою не регламентовані й строки притягнення до кримінальної відповідальності нардепа (вручення йому письмового повідомлення про підозру) після надання згоди парламенту.

З огляду на критерій розумності строків як загальної засади кримінального провадження, якою необхідно керуватися тоді, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання, кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в такі строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Такі строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (с.1 ст.28 КПК).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК повідомлення про підозру обов’язково здійснюється у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості — у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень. Затриманій особі воно вручається не пізніше 24 год. після затримання.

Тож якщо парламент дав згоду на притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, то Генеральний прокурор (в.о. Генпрокурора) повинен в цей же день скласти та вручити йому повідомлення про підозру, а якщо це неможливо — виконати такі дії в спосіб, передбачений КПК.

В іншому разі народний депутат має право ініціювати скасування постанови парламенту щодо нього в порядку ст.48 Регламенту ВР або ж оскаржити її в порядку, передбаченому гл.6 розд.ІІІ Кодексу адміністративного судочинства.

Таким чином, притягнути нардепа до кримінальної відповідальності можна тільки в порядку, встановленому законодавством, і лише щодо вчинення тих правопорушень, які зазначені в поданні. Наслідком же надання згоди є негайне вручення такій особі повідомлення про підозру.