правовой интернет-сайт
Поиск

Почему введение специализации судей может привести к конфликту

Во многих судах есть узкопрофильные обладатели мантий, рассматривающие лишь определенную категорию дел. Казалось бы, введение специализации должно положительно сказаться на качестве решений. Однако в настоящее время, когда во многих судах осталось работать по несколько лиц, распределение дел между судьями негативно влияет на атмосферу в коллективе. Стоит ли определять специализацию, если это может породить конфликт?

Довели до суду

Напевно, Верховна Рада, передбачаючи в законі «Про судоустрій і статус суддів» можливість спеціалізації служителів Феміди на розгляді конкретних категорій справ, керувалася благими намірами та міжнародними стандартами. Адже у висновку Консультативної ради європейських суддів із цього питання зазначається, що складно охопити всі сфери права, тоді як нині вимагається високий професіоналізм та ефективність під час розгляду справ.

У висновку КРЄС ідеться і про ризики від запровадження спеціалізації, зокрема про гальмування еволюції правових позицій, адже фахівці вузького профілю можуть із рішення в рішення відтворювати свої попередні висновки, навіть не задумуючись над тим, що з тих чи інших причин вони могли змінитися.

Проте ні вітчизняні законодавці, ні євроексперти й гадки не мали, що запровадження спеціалізації може стати підставою для… позову.

Так, недавно в Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явилася ухвала Київського окружного адміністративного суду про закриття провадження у справі за позовом Лесі Кравченко з Васильківського міськрайонного суду Київської області про визнання протиправними та скасування рішень зборів установи, в якій вона працює. Позивачка не погодилась із запровадженням кримінальної та цивільної спеціалізації.

Л.Кравченко записали в лави «криміналістів», хоча до цього вона розглядала цивільні справи. Обґрунтовуючи своє звернення, суддя зауважила, що не була своєчасно повідомлена про проведення зборів (перебувала на лікарняному), а тому не змогла взяти участь у роботі органу самоврядування та впливати на прийняті рішення.

У свою чергу відповідач не визнав позов і просив відмовити в його задоволенні, оскільки спір не є публічно-правовим. З такою думкою погодився й КОАС. Однак «спеціалізований» конфлікт уже вийшов за межі установи.

Як знайти вихід

Приїхавши у Васильківський міськрайсуд, ми з’ясували, що в дореформені часи був установлений чіткий розподіл праці. Так, відповідно до засад використання автоматизованої системи документообігу, затверджених зборами суддів 7 жовтня 2015 р., 7 законників мали розглядати цивільні, адміністративні справи та матеріали про адмінправопорушення (вони ж виконували роль слідчих суддів), а 4 — кримінальні (у тому числі щодо неповнолітніх).

Утім, нині в штаті установи залишилося 9 служителів Феміди, одна особа з яких — у відпустці по догляду за дитиною. Тільки троє призначені на посади безстроково. Ще в трьох закінчився 5-річний термін повноважень. У червні та в липні ще по одному володарю мантії втратять право розглядати справи.

Виходить, через кілька місяців в установі залишиться троє законників. Але на цьому втрати не закінчаться: в жовтні одній із суддів виповниться 65 років. Якщо до осені кадрове питання не вирішиться, то на майже 100 тис. мешканців Васильківського району припадатиме всього двоє володарів мантій. Зважаючи на те, як Вища кваліфікаційна комісія суддів «поспішає» заповнити вакансії, швидше за все, так і буде.

Через зменшення кількості працюючих служителів Феміди виникли проблеми і з визначенням спеціалізації: з установи пішли майже всі, хто розглядав кримінальні справи. З одного боку, можна було не встановлювати, хто розглядає справи тієї чи іншої категорії. Адже навіть у згаданому висновку КРЄС записано, що «спеціалізація видається можливою тільки в достатньо великих для цього судах».

Крім того, в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому Радою суддів, ідеться про не менше ніж 2 законники на одну спеціалізацію. Проте не сказано, що одних і тих самих володарів мантій не можна одночасно записати до «криміналістів» і «цивілістів».

З другого боку, скасування спеціалізації призведе до того, що, наприклад, кримінальні справи розподілятимуться володарям мантій, в яких ось-ось закінчиться 5-річний строк повноважень. Від цього ніхто не виграє: все одно справи отримають «безстроковики» і їм доведеться починати розгляд із самого початку.

Як бачимо, у Васильківському міськрайсуді мирно врегулювати «спеціалізоване» непорозуміння не вдалось і справа дійшла до суду. Не виключено, що й в інших інституціях володарі мантій стикаються з такими проблемами. Тож, коли збори суддів не можуть дійти консенсусу, напевно, своє слово мала б сказати РСУ. Та вона мовчить. Бездіють і органи, відповідальні за кадрову політику в храмах Феміди, а всі труднощі лягають на плечі законників.

На думку експертів, «спеціалізований» конфлікт в окремо взятому суді має стати тривожним сигналом для всієї системи та для реформаторів, які ратують за спеціалізацію не храмів Феміди, а самих володарів мантій. Адже якщо кожен суддя буде майстром у вирішенні тільки справ конкретної категорії, то в разі необхідності ніхто не матиме права навіть попросити його тимчасово перекваліфікуватись. І, поки відповідні органи шукатимуть фахівців у певній галузі права, справи припадатимуть пилом.

 

БЛІЦІНТЕРВЮ

Костянтин МЕДВЕДЄВ,
суддя-спікер Васильківського міськрайонного суду Київської області

— Чому виникла необхідність переглянути питання щодо спеціалізації?

— Наприкінці 2016 р. двоє суддів пішли у відставку, один був звільнений у зв’язку з порушенням присяги. Всі вони розглядали кримінальні справи. Відтак виник брак суддів для розгляду цих справ (залишився один). Спершу на зборах суддів пропозиція щодо зміни спеціалізації суддів, які розглядають цивільні справи, підтримки не знайшла. Було вирішено на певний період установити: всі судді слухають усі категорії справ. Фактично спеціалізація була скасована.

У грудні 2016 р. на зборах постало питання: незабаром спливає 5-річний строк повноважень більшості суддів, тому існує ризик, що вони не встигнуть розглянути складні кримінальні справи й останні будуть передані їхнім колегам. А це може призвести до затягування розгляду справ та подовження строку перебування обвинувачених під вартою, що є неприпустимим.

Тому збори запровадили спеціалізацію, визначили, які судді розглядатимуть відповідні категорії справ. До переліку тих, хто має розглядати кримінальні справи, були включені лише судді, обрані безстроково.

— Чому суддя Леся Кравченко не була на зборах?

— Вона хворіла, і її не було на робочому місці.

— Раніше, коли вирішувалося питання про спеціалізацію, всі володарі мантій були присутні на зборах?

— Були присутні судді, які перебували на робочих місцях. Суддів, які хворіли або перебували у відпустках, не було. Проте в будь-якому випадку збори проводяться за наявності кворуму й рішення приймаються більшістю голосів.

— Суддя, котра оскаржила рішення зібрання, брала участь у зборах, на яких визначалася спеціалізація, і чи при цьому на них були відсутні деякі володарі мантій через хворобу або перебування у відпустці?

— Такі збори проводилися, за участі судді Л.Кравченко приймалися відповідні рішення, вона активно брала участь в їх прийнятті. До того ж ніколи не ставила під сумнів рішення зборів. Жодного разу не виникало із цим проблем або непорозумінь.

— Коли законник тривалий час розглядав цивільні справи, а йому передають кримінальні, то чи зможе він прийняти якісні рішення?

— Професійний суддя повинен уміти розглядати і кримінальні, і цивільні справи.

— Чому в суді виникла конфліктна ситуація?

— Складно сказати. Збори вирішили, що потрібно запровадити спеціалізацію, аби уникнути ризиків, про які йшлося вище. Одна із суддів із цим не погодилася, вважаючи, що таким рішенням порушуються її права та погіршується становище в колективі. Тому й звернулася до суду.

— Збори повинні цікавитися думкою володаря мантії щодо його спеціалізації?

— У суддівському середовищі є неприйнятною відмова від розгляду певних справ. Відмова від здійснення правосуддя — одна з підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Питання спеціалізації вирішується на зборах. Рішення приймається більшістю голосів. І воно має виконуватися. Навіть у тому випадку, якщо суддя бажає розглядати певну категорію справ, а збори приймають рішення, що нині його робота потрібна на іншому напрямку, то він має виконувати таке рішення.

— Яким чином справи розподіляються між суддями сьогодні?

— У січні були проведені збори, і суддя, яка вважала, що має розглядати інші категорії справ, звернулася до колективу з проханням змінити її спеціалізацію. Після розгляду прохання попереднє рішення зборів було змінено — запроваджено комбіновану спеціалізацію. Є судді, які розглядають тільки кримінальні чи тільки цивільні справи. А є ті, котрі розглядають і цивільні, і кримінальні.

Леся КРАВЧЕНКО,
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області

— Чому вирішили звернутися з позовом проти колег?

— Підставою звернення до Київського окружного адміністративного суду слугувало те, що 28.12.2016 були проведені збори суддів. При цьому порушено процедуру їх скликання, регламент, передбачений положенням про збори суддів Васильківського міськрайсуду Київської області. Зокрема, не повідомлено всіх суддів про день, час і місце зборів, перелік питань, що виносяться на розгляд.

При прийнятті рішення про визначення мені спеціалізації з розгляду кримінальних справ не було створено можливостей для участі в обговоренні цього питання. Я була повністю усунута від участі в суддівському самоврядуванні, без мене вирішено питання умов моєї праці.

Хочу наголосити, що не відмовляюся від слухання певних категорій справ, готова розглядати всі.

До речі, я оскаржила ухвалу КОАС від 20.02.2017 про закриття провадження до Київського апеляційного адміністративного суду, оскільки вважаю, що підсудність не була порушена.

— Відомо, що були намагання вирішити питання без суду…

— Так, я звернулася до Апеляційного суду Київської області. 6 січня до нас були направлені куратори, котрі дали роз’яснення щодо порядку проведення зборів та неможливості введення спеціалізації в нашому суді за обставин, які склалися. Проте голова суду та судді жодним чином на це не відреагували. Натомість методична допомога була розцінена ними як втручання в суддівське самоврядування.

— Як узагалі ставитеся до запровадження спеціалізації?

— Суд першої інстанції є судом загальної юрисдикції, і посада судді передбачає розгляд усіх категорій справ, а не тільки цивільних. Тобто відсутнє визначення вузької спеціалізації. Вважаю, що спеціалізація є можливою та доцільною за наявності всіх суддів, як передбачено штатом.

Проте нині спеціалізація з такою чисельністю, як у нашому суді, є недоцільною. Це не сприятиме швидкому та неупередженому здійсненню судочинства, слуханню всіх категорій справ, зокрема й кримінальних. Усі судді повинні розглядати всі категорії справ.

Утім, виникла ситуація, що 5 суддів, не обраних безстроково, не бажають слухати кримінальні справи. Крім того, для проходження первинного кваліфікаційного оцінювання їм потрібна довідка про спеціалізацію з розгляду саме цивільних справ, аби не складати іспиту з кримінального законодавства, про що вони відкрито висловлюються.

Однак такі їхні пояснення чомусь не були занесені до протоколу зборів. Такі дії можна розцінити, як порушення присяги та порушення порядку автоматичного розподілу справ.